Бібліотека поета / Библиотека поэта - Устиянович М.Л. / Устиянович Н.Л. - Поезії / Поэзия [1987, DjVu, UKR]

Статистика раздачи
Размер:  8.3 MB   |   Зарегистрирован:  1 месяц 5 дней   |   .torrent скачан:  32 раза
Сиды:  3
Автор
Сообщение

Scaramucciа

Top Seed 04* 320r

Стаж: 7 месяцев

Сообщений: 848

flag

Scaramucciа · 14-Окт-18 23:21 (1 месяц 5 дней назад, ред. 18-Окт-18 11:45)

 

Поезії / Поэзия
Год издания: 1987
Автор: Устиянович М.Л. / Устиянович Н.Л.
Жанр или тематика: сборник, поэзия
Издательство: Радянський письменник
Серия: Бібліотека поета / Библиотека поэта
Язык: Украинский
Формат: DjVu
Качество: Отсканированные страницы + слой распознанного текста
Интерактивное оглавление: Нет
Количество страниц: 259
Описание:
Книга Николая Устияновича (1811-1885) - первое самое полное издание видного западно-русского (западно-украинского) поэта XIX столетия, организатора «Собора русских ученых» во время революционных событий 1848 года во Львове, автора известной в народе песни «Верховина».
Будитель народного духа [из вступ. статьи]
Отметил для себя ряд интересных мест в предисловии.
Виступаючи в жовтні 1848 року у Львові на відкритті «собору руських учених», М. Устиянович (скликаному з його ініціативи) говорив:
«...Родимці! Великая гадка промкнулася в моїй душі: язик руський — тая стобарвная цвітка, возникшая з м’ягенької груді найчувственнішої дочки Слави*... Хто ж бо в Слов’янщині не знає мови святої Русі!? ...Нa слов’янськім виросла вона серцю і всякими цвітами приоздобила її красивая мати... Аж хочем налюбуватися її принадами милості — підім до Основ’яненка «Марусі»... аж хочем узброїтися в кріпость — послухаймо громкого Шевченка; аж розвеселитися і попустувати — возьмім Котляревського; аж, напослідок, статочного образа хочем — прочитаймо — один тілько короткий уступ з «Перекинчика»...», під назвою «Бандурист», через незабвенного нашого Шашкевича написаний; а сли би-сьмо по пожалували потрудитися до пісней народа... знайшли би-сьмо не єдиную звіздку, которая би славу найкращому письменникові кождого народа принесла».
*Ще Ян Коллар утвердив у слов’янському романтизмі образ «дочки Слави» (однойменна його поема повністю вийшла в 1832 році). Так поет «уособив» вільну Слов’янщину. «Доня» відповідно у творах М. Шашкевича і М. Устияновича — це уярмлена цісарською Австрією Галичина.
"Язик руський" - именно так тогда называлось то, что сейчас называют "мова украинська". И что интересно - именно так он называет и язык, на котором писали Шевченко на Надднепрянщине (Центр. Украине), Котляревский на Полтавщине, а на Харьковщине - Квитка-Основьяненко! И не иноземным польским словом "мова" он зовёт родной язык, а именно языком!
И вообще это одно из красивейших высказываний об украинском языке, мне кажется...
...Тогда же:
Одна за одною народжуються патріотичні поезії М. Устияновича «Дума матері руської», «До перемишлян», «До «Зорі галицької». Вітаючи першу українську газету («Зоря галицька»), поет накреслив цілу художню програму, якою їй бути:
Аби ожила руськая дитина,
Аби зацвіла руськая родина.
Поет-романтик був сином своєї доби. Він виступав передусім за культурно-національні свободи, вважаючи, що все інше мимоволі додасться. Його алегоричні гасла часів революції [1848-49 рр.] стосуються переважно інтелігенції. «Родимці! — звертався він до учасників «собору руських учених». — Аж занадто знаєте ви нужденний стан руського народа, занадто в’яже вас до него любов, гартованая довгими віки чорної неволі, і занадто вгризла нам ся тая неволя в серце, аби-сьмо не могли достойно розпізнати красних лучей свободи сонця. Занадто довго розложила була тоска мешканє в нашій груді, аби-сьмо не оцінили верем’я доби... Нащо ж довгим розговором марнувати час, так дорогий? Руськое серце чувствує завше правоє, а чесний син Слави знає своє діло! За діло’ ж, братця, за діло! А тим ділом єсть: розсвіт на галичій землі, розсвіт на тім темнім участку Русі; воскресеніє народной жизні!»
Загалом вже в кінці 50-х — на початку 60-х років поет спрямував свої творчі інтереси до історичного минулого. Бодай думкою про давню славу Русі він хоче утішити зболіле серце.
Гей, Русе, Русе, лебедице біла!
Скажи нам казку за ону пору,
Коли тя мати на світ ізронила,—
Таку нам милу, таку нам любу.
Скажи нам казку: чому-сь така красна,
Як сред Бескидів повноцвітий сад,
Чому-сь так бодра, а така нещасна? —
бідкається М. Устиянович у вірші «Колибель Русі». Залишилося, за визнанням поета, хіба припадати «тоскою» до слідів давньої слави.
Примеры страниц
Оглавление
Доп. информация:
Источник: Гуртом.
Зарегистрирован:
  • 14-Окт-18 23:21
  • Скачан: 32 раза

Скачать .torrent

11 KB

Тип: обычная
Статус: проверено
Размер: 8.3 MB  ·  magnetDD88CB02DA8FC66C65FE2F0A8FD5BBA6BA125CE9
  • Свернуть поддиректории
  • Развернуть
  • Переключить
  • Увел./умен. окно
загружается...
Ипостась Скарамуша и Абсурдмэна.

bot · 15-Окт-18 11:28 (спустя 12 часов)

Тема была перенесена из форума Русская литература в форум Художественная литература на других европейских языках
pretenders
 
 
All rights reserved © 2017-2018
Loading...
Error